Глава Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко негативно оцінив настрої попереднього керівництва щодо Голомодору, а також героїзації Шухевича та Бандери.

Так на запитання про те, що після його приходу будуть висвітлюватися спірні історичні питання: голодомор, діяльність ОУН-УПА, події Другої світової війни, новий голова Інституту національної пам'яті заявив, що не має наміру нігілістично ставитися до колишніх напрацювань інституту. При цьому він поставив під сумнів напрацювання інституту щодо діяльності Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. Зокрема, Солдатенко переконаний, що немає підстав для героїзації діячів ОУН-УПА.

"До речі, мені, наприклад, невідомо (може бути, поки що - всіх публікацій я не вивчив), що в розпорядженні співробітників Інституту національної пам'яті є документи, скажімо, з розсекречених архівів СБУ фондів, які могли б послужити переконливою підставою для кардинального перегляду оцінок діяльності воїнів ОУН-УПА, їх беззаперечної героїзації ", - підкреслив голова Інституту національної пам'яті. Він також заявив, що присвоєння звань Герой України головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу і лідеру ОУН Степану Бандері було помилкою.

Так, відповідаючи на питання, наскільки справедливим, в такому разі, було присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу та Степану Бандері, Солдатенко сказав: "Я вважаю, що це була велика помилка - цього не варто було робити, тому що людина, яка носила військове звання держави-агресора, яка воювала не лише проти Радянського Союзу, але й проти половини Європи, не може бути героєм України. Шухевич носив звання офіцера вермахту. Присвоєння ж йому найвищого звання Героя - це з розряду вседозволеності, мовляв, ось ми що хочемо, те й робимо. Але ніяких наукових підстав присуджувати звання не було. У наукових, академічних колах це рішення вважали необґрунтованим. Цим рішенням переслідувалися політичні цілі, але аж ніяк не наукові. Присвоєння звання Героя Бандері та Шухевичу далеко не кращим чином характеризує українську політику і політиків ".

Говорячи про Голодомор, Солдатенко розповів, що займався цим питанням ще в 1989 році. "У той час я готував для ЦК Компартії України постанову про голод 1932-1933 років та публікацію пов'язаних з ним архівних документів. Голодомор - це трагедія, результат злочинної діяльності Сталіна та його оточення: Молотова, Кагановича, Косіора, Чубар". При цьому він заявив, що "голод не був етноцидом українського народу. Ніхто, сидячи на троні, не приймав рішення про те," як би мені заморити голодом українську націю".

"Так не буває, історія - це переплетіння об'єктивних і суб'єктивних моментів. Але у нас, в сучасній Україні, на певному етапі становлення держави виникла спокуса сказати, що у нас погані сусіди, які нас взяли, покарали, голодом морили. Це твердження не підтверджено документально. Просто Україна - жертва, давайте поплачемо всі разом", - заявив Солдатенко.

Як повідомлялося, в липні Кабінет міністрів призначив Валерія Солдатенка на посаду голови Українського інституту національної пам'яті.