У понеділок, 30 серпня, глибоководний апарат Мир-2 виявив на дні Байкалу блискучі предмети, що нагадують золото, як припускають дослідники, можливо, золото Колчака.

Однак, як повідомляє джерело, апарат не зміг підняти артефакти на поверхню. 

Блискучі прямокутні об'єкти, що нагадують золоті злитки, були виявлені в ході завершального занурення на глибині близько 400 метрів на відстані у півтора кілометра від берегової лінії Байкалу. 

"Після виявлення на глибині майже в 1000 метрів фрагментів металевих конструкцій, схожих на ферми залізничного мосту КБЗД, апарат почав підйом береговим схилом, покритим осипними породами. На цьому схилі були знайдені чотири бруски з характерним золотим блиском, затиснуті у міжгір'ї на осипи. Ми змогли максимально наблизитися до знахідки, але так як осип - дуже рухлива структура, то будь-які дії маніпулятора приводили гравій у рух. Маніпулятор не зміг дотягнутися до знахідок, але ми зафіксували точні їх координати ", - наводяться в повідомленні слова директора Фонду Баїра Циренова, який здійснював занурення на борту Мир-2. 

Дослідженням Байкалу з 29 липня 2008 року займалися глибоководні керовані батискафи Мир-1 і Мир-2. У ході даних занурень фахівці вивчили води озера в районі Баргузинської затоки, Ольхонських воріт і в місці впадання в Байкал річки Селенга. 

При цьому учасники експедиції відібрали безліч проб води та ґрунту, виявили раніше неописані живі організми й знайшли кілька родовищ нафти. Крім того, апарати Мир підняли на поверхню із дна Байкалу кілька ящиків з патронами часів громадянської війни. 

У рамках цієї експедиції також проводилися пошуки золота Колчака, однак тоді вони не увінчалися успіхом. Глибоководні батискафи Мир-1 і Мир-2 так і не знайшли золото одного з керівників Білого руху, яке, на думку вчених, в роки громадянської війни могло затонути в озері. 

*** 

У 1914-1917 роках близько третини золотого запасу царської Росії було надіслано на тимчасове зберігання до Англії та Канади, а приблизно половина була вивезена до Казані. Частина золотого запасу Російської Імперії, що зберігалася в Казані (бпонад 500 тонн), була захоплена 7 серпня 1918 військами Народної армії під командуванням Генерального штабу полковника Каппеля і вступила до розпорядження уряду Колчака, штаб якого був розташоаний в Омську. 

Золото було навантажено 31 жовтня 1919 в 40 вагонів для перевезення по Транссибірській магістралі, перевезення контролювалася чехами. Двадцять сьомого грудня 1919 штабний поїзд і потяг із золотом прибули на станцію Нижньоудинськ, де представники Антанти змусили адмірала Колчака підписати наказ про зречення від прав Верховного правителя Росії і передати ешелон з золотим запасом під контроль Чехословацького корпусу. П'ятнадцятого січня 1920 чеське командування видало більшовикам адмірала і частина золотого ешелону. 

На думку низки дослідників, золото до цього часу лежить у банках Великобританії та Японії, інші вважають, що саме завдяки захопленим цінностям Чехословаччина пережила небувалий економічний підйом у 20-30-х роках минулого століття. Одночасно з цим уже більш ніж 80 років живе легенда про те, що частина золотого запасу, вивезеного з Казані, загубилася на сибірських просторах або лежить на дні Байкалу.