Вчені одеської академії розробили технологію, яка може стати основою Інтернету майбутнього. Наразі аналогів даній розробці не існує.

Ілюстрація

Технологія отримала назву UA-ITT (Українська Інтегрована Технологія Телекомунікацій). Один з авторів розробки - доцент Віктор Тихонов розповів, що мова йде про абсолютно новий принципі побудови Всесвітньої Мережі. Як відомо, з 1980-х років вона функціонує, використовуючи протокол TCP-IP, який стандартизує обмін інформацією між різними комп'ютерами (а сукупність пов'язаних між собою комп'ютерів - це і є Інтернет).

Дані, які треба передати, дробляться на так звані пакети, що мають стандартну величину. Але це не дозволяє Мережі працювати у насправді реальному часі, стверджує Тихонов.

"Навіть при перегляді онлайн-відеотрансляцій все одно потрібен буфер, куди закачується фрагмент відео, який потім ви будете дивитися, поки йде закачування наступного. Тобто, все одно є затримка", - говорить учений.

За його словами, те ж саме і з телефонним зв'язком, наприклад, через популярну програму "Скайп". Прискорити процес можна замовивши у провайдера велику пропускну здатність мережі (трафік), але це - гроші.

"Ми ж пропонуємо замість пакетів передавати сегменти з розміром, який варіюється - під кожну конкретну задачу. Скажімо, для телефонного зв'язку сегменти будуть маленькі, для передачі цілих файлів - великі", - підкреслив Тихонов.

Варіювати передбачається і пропускну здатність мережі, причому автоматично і незалежно від провайдера.

"Така система буде дешевою і, головне, швидкою, працювати дійсно в реальному часі". - впевнений винахідник.

За його словами, аналогів цій розробці немає: "Наші колеги - наприклад, Група для вирішення задач проектування Інтернету, IETF, займаються тільки поліпшенням TCP-IP, ми ж пропонуємо інший підхід".

Крім Інтернету майбутнього, зв'язківці розробили ще й унікальну систему захисту тінейджерів від шкідливих сайтів, перш за все порнографічних.

Суть розробки в тому, що в навчальному закладі встановлюється проксі-сервер, який фільтрує інформацію за допомогою бази даних заборонених ресурсів. У кінці дня з цього сервера в ОНАЗ надходять дані про сайти, які відвідували школярі або студенти.

В свою чергу експерти академії аналізують найпопулярніші на предмет наявності недозволеного контенту і оновлюють базу, що повертається назад до користувача. "А що забороняти, вирішує сама школа: порнографію, відео, онлайн-ігри і т.д.", - наголосив автор ідеї, проректор академії зв'язку з наукової роботи Вадим Каптур. За його словами, до сервісу підключилися вже кілька десятків шкіл і вузів країни.

На думку вченого, введення мережевої цензури має і економічний ефект. Він пояснив, що коли неможливо грати в онлайн-ігри і дивитися фільми, в десятки разів зменшується загальний трафік. `