Учені відкрили два нові різновиди антитіл людини, які в експериментах з інфікованими клітинами показали здатність справлятися з 90% відомих штамів вірусу СНІДу, що може наблизити створення вакцини від СНІДу і поліпшити існуючі методи лікування цієї хвороби.

Про це йдеться у двох статтях, опублікованих у журналі Science.

Автори досліджень, вчені з дослідницького центру вакцин американського Національного інституту дослідження алергій та інфекцій (National Institute of Allergy and Infectious Diseases - NIAID), виявили два антитіла - VRC01 і VRC02 - у зразках сироватки крові людей, заражених ВІЛ.

Експерименти показали, що ці антитіла здатні приєднатися до ділянок оболонки вірусу імунодефіциту (ВІЛ-1), які мало відрізняються у різних штамів вірусу, що робить ці антитіла практично універсальною зброєю проти ВІЛ.

Традиційний метод вакцинації від вірусних хвороб - щеплення людині живого ослабленого вірусу, щоб вона, перехворівши в легкій формі, отримала довічний імунітет, - у разі СНІДу не працює, оскільки не відомо жодного випадку одужання людини, інфікованої ВІЛ, будь-яке зараження веде до захворювання.

Пошук антитіл, здатних нейтралізувати штами ВІЛ, в усьому світі ускладнюється тим, що вірус постійно змінює білки на оболонці, так що імунна система не може розпізнати його. Внаслідок цих мутацій у світі існує величезна кількість різновидів ВІЛ. Однак учені змогли ідентифікувати кілька областей вірусної оболонки, які залишаються майже незмінними і однаковими у всіх штамів.

Автори статті Сюлін У і його колеги знали, що більшість антитіл широкого спектру дії реагують на білки оболонки частинок вірусу імуннодефіциту - глікопротеїн gp120, який приєднуються до особливої ділянки на поверхні клітини (рецептора CD4). Ділянка вірусного білка gp120, що зв'язується з CD4, називають "ділянку зв'язування з CD4" (СD4-binding site, CD4bs), він добре захований від розпізнавання його імунною системою.

Разом з тим, цей фрагмент вірусного білка дуже мало змінюється в залежності від штаму. Вчені визначили можливі характеристики антитіла, яке буде здатне з’єднуватись із ним. Потім вони перебрали безліч зразків сироватки крові ВІЛ-інфікованих людей і відібрали клітини, які виробляють необхідні антитіла.

Інша група дослідників під керівництвом Тунціна Чжоу проаналізувала методом кристалографії молекулярну структуру одного з цих двох нових антитіл, VRC01.

Раніше група американських вчених Національного медичного центру в Дуарте, Каліфорнія довела, що для боротьби з вірусом ВІЛ можуть бути використані стовбурові клітини крові заражених людей, які пройшли через процес генетичного модифікування.