Київська Русь або Давньоруська держава (ст.-слов. Рѹсь, грец. Ρωσία (Росія), лат. Russia, Ruthenia) - середньовічна держава у Східній Європі, що виникло в IX столітті в результаті об'єднання східнослов'янських племен під владою князів династії Рюриковичів.

У період найвищого розквіту займала територію від Таманського півострова на півдні, Дністра і верхів'їв Вісли на заході до верхів'їв Північної Двіни на півночі.

До середини XII століття вступила в стан роздробленості і фактично розпалася на півтора десятка окремих князівств, керованих різними гілками Рюриковичів. Між князівствами зберігалися політичні зв'язки, Київ продовжував формально залишатися головним столом Русі, а Київське князівство розглядалося як колективне володіння всіх Рюриковичів. Кінцем Київської Русі вважається Монгольська навала (1237-1240), після якого російські землі перестали становити єдине політичне ціле, а Київ на довгий час прийшов в занепад і остаточно втратив свої номінальні столичні функції.