| Головна » Статті » Наука |
| У розділі матеріалів: 12 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
|
Один з найстаріших видів в астрономії, і в усіх науках, є вимір позиції небесних об'єктів. Історично, точні знання про позицію Сонця, Місяця, планет і зірок відіграє найважливішу роль у небесній навігації. Ретельні вимірювання позицій планет, призвели до глибокого розуміння гравітаційних збурень, а також здатність визначати минуле і майбутнє положення планет з великою точністю, відомої як область небесної механіки. Зовсім недавно відстеження навколоземних об'єктів дозволає прогнозування їх зближення чи віддалення, а також можливістть потенційних зіткнень з Землею різних об'єктів. Вимірювання зоряного паралаксу прилеглих зірок є основною базової лінії в космічні відстанях, яка використовується для виміру масштабів Всесвіту. Параллаксові вимірювання прилеглих зірок забезпечили абсолютний базовий рівень для визначення властивостей більш далеких зірок, бо їх властивості можуть бути зіставлені з ближніми. Вимірювання променевих швидкостей і власних рухів небесних тіл дає змогу показатикінематику цих систем по галактиці Чумацький Шлях. Астрометричні результати також використовуватися для вимірювання розподілу темної матерії в галактиці. У 1990-их роках астрометричні методики вимірювання зоряних коливань були використані для виявлення великих планет позасонячних просторів на орбітах прилеглих зірок. |
|
|
Астроно́мія (грец. αστρον — зірка і νομος — закон) — наука про Всесвіт, що вивчає рух, будову, походження та розвиток небесних тіл і їхніх систем. Астрономію поділяють на сферичну астрономію, практичну астрономію, астрофізику, небесну механіку, зоряну астрономію, позагалактичну астрономію, космогонію, космологію і ряд інших розділів. |
|
Фізика в Україні. До 18 століття слово «фізика» у його первинному значенні окреслювало все знання чи уявлення про природу. Ще у 19 столітті в Західній Європі слово фізика було синонімом загального терміну «природознавство» (англ. natural philosophy, нім. Naturphilosophie). Сучасний поділ природознавства на біологію, хімію, фізику, астрономію і т. д. відбувся в наслідок поширення і поглиблення знання в усіх цих ділянках. |
|
Фі́зика (від грецького φυσικός (physikos): природний, φύσις (physis): природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія). Деякі з закономірностей, які встановлені фізикою, є загальними для всіх матеріальних систем. До таких можна віднести, наприклад, закон збереження енергії. Такі закономірності називають законами фізики. Фізику вважають фундаментальною наукою, тому що всі інші природничі науки (хімія, геологія, біологія, тощо) мають справу з певними різновидами матеріальних систем, які підкоряються законам фізики. Наприклад, властивості хімічних речовин визначаються властивостями молекул та атомів, які їх складають, а ці властивості досліджують в таких галузях фізики, як квантова механіка, термодинаміка і/або електрика (електромагнетизм) |
|
Альбе́рт Ейнште́йн — (1879, Ульм — 1955, Прінстон, США) — один з найбільш визначних фізиків 20 століття. Лауреат нобелівської премії 1921-го року. Альберт Ейнштейн народився 14-го березня 1879-го року в німецькому місті Ульм в єврейській родині. Мешкав у Швейцарії (з 1893), Німеччині (з 1914) і США (з 1933). Створив спеціальну (1905) і загальну (1907—1916) теорії відносності; відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії (див. E=mc²). Автор основоположних праць з квантової теорії: ввів поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив (1916) вимушене випромінювання. Розвинув статистичну теорію броунівського руху, заклавши основи теорії флуктуацій, створив квантову статистику Бозе—Ейнштейна. З 1933 р. працював над проблемами космології і єдиної теорії поля. У 30-і роки емігрував з Німеччини в США і пізніше на знак протесту проти націонал-соціалізму відмовився від німецького громадянства і вийшов із складу Прусської і Баварської Академій наук. Також виступав проти війни, в 1940-х — проти застосування ядерної зброї. У 1940 р. підписав лист президентові США про небезпеку створення ядерної зброї в Німеччині. Гаряче підтримував ідею створення єврейської держави. |
|
Прості речовини — речовини молекули яких складаються з атомів одного і того самого хімічного елементу. Наприклад, до простих речовин належать водень, азот, хлор та інші, бо молекули водню H2 складаються тільки з атомів водню (гідрогену), молекули азоту N2 — тільки з атомів азоту (нітрогену), молекули хлору Cl2 — тільки з атомів хлору. Молекули деяких простих речовин складаються тільки з одного атома. Наприклад, молекули гелію і аргону складаються з одного атома гелію — He та аргону — Ar. Молекули всіх інших інертних газів теж складаються з одного атома. |
|
Атом — базове поняття хімії, це найменша частинка хімічного елемента, яка зберігає всі його хімічні властивості. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою хмарою негативно заряджених електронів. Коли число протонів відповідає числу електронів, атом електрично нейтральний; в іншому випадку це є іон, з певним зарядом. Атоми класифікують відповідно до числа протонів та нейтронів: число протонів визначає хімічний елемент, а число нейтронів визначає нуклід елементу. |
|
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій. |
|
Фізики мають справу з неймовірно широким спектром різних об'єктів та
систем, але існує декілька теорій, які використовуються фізиками майже
завжди та незалежно від конкретної галузі. Кожна з цих теорій вважається
здебільшого вірною, хоча має певні межі застосування... |