Сидять за столом чех, українець і москаль, і розпивають горівку. Наливає Чех в свій хрустальний стакан, випиває і кидає його об землю. Москаль і українець до нього:
- Ти що зробив, для чого розбив хрусталь?
Чех:
- В нас хрусталю багато і я з одного і того самого стакана не п’ю два рази.
Тут москаль наливає собі, випиває, бере бутилку і об землю. Чех і українець до нього:
- Ти що робиш для чого розбив?
Москаль:
- В нас горівки багато і я з одної і тої ж бутилки два рази не п’ю.
Ну і тут українець наливає собі, випиває, бере бутилку в руки і москалю по голові… . Чех до нього:
- Ти що зробив, за що його вдарив?
Українець:
- В нас на Україні москалів багато і я з одним і тим самим москалем два рази не п’ю.

1946-й рік піймали москалі бендерівця і проводять профілактику.
- Ось тобі німець, ось тобі москаль. Кого будеш стріляти?
- Та певно що москаля.
Відлупцювали і знов питають.
- Ось тобі німець, ось тобі москаль. Кого будеш стріляти?
- Та певно що москаля.
Знову били тай питають третій раз.
- Кого будеш стріляти?
Партизан питає комісара:
- А ти кого?
Комісар
- Я канешно немца.
Бандерівець каже:
- Ти диви мені знов москаль лишився

Українець під час сніданку (кава, круасани, хліб, масло і джем) бачить москаля, який жуючи жвачку, сідає біля нього. Наш хлопець ігнорує його, але москаль все одно першим починає розмову. Москаль:
- Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью?
Українець:
- Звiсно.
Москаль: (після взриву великого пузиря)
- А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем.
Москаль задоволено посмiхається, в той час коли українець мовчки далі їсть свій сніданок.
Москаль:
- Вы едите джем с хлебом?
Українець:
- Звiсно.
Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби)
- А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине.
Українець мовчки ставить чашку з кавою на стiл:
- А ви сексом займаєтеся в своїй Росiї ... Читати далі »

Їде гуцул на авто, на повній швидкості. Дивиться Даїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.
- Та чого ж не поховаю, синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ще одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
- Слава Йсусу.
Дід обертається
- Слава навіки!
- А що, діду, закопали того?
- Та закопав..
- Та як закопали, як во він лежить.
- Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу:
- шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лоп ... Читати далі »